Гендерний центр Харківського національного університету імені О. М. Бекетова ініціював науково-практичні дослідження моделей гендерно-орієнтованого моніторингу міст з використанням ГІС-картографувания. Така ініціатива стала можливою, завдяки участі у міжнародному проекті Американської асоціації географів «Secondary cities». (\www/ URL: – https://secondarycities.state.gov) директорки Гендерного центру доц., к.е.н. Бібік Наталії Валеріївни, координатори проектів доц.. к.філос.н. Фесенко Галини Григнорівни.
Гендерна опція проекту «Secondary cities» обумовлена глобальними Цілями сталого розвитку міст (рис). В їх описі міститься вимога до якісного міського простору: «приділяти особливу увагу: жінкам, дітям, людям третього віку» при організації транспортної системи, публічних просторів, зелених локацій і т. ін. Так само рекомендується вирішувати гендерно-орієнтовані завдання з використанням ІТ-технології.
Гендерні компоненти «безпечного і комфортного міста» визначаються через геолокаційні координати безпечних / небезпечних міських локацій. У фокусі уваги:
– потреби жінок в безпечному пересуванні містом в темний час доби. (Згідно з опитуваннями, проведеними в різних містах, встановлено, що жінки більшою мірою, ніж чоловіки обмежують свою мобільність через почуття небезпеки на неосвітлених вулицях). Тому просторові схеми освітлення повинні бути узгоджені з критеріями безпеки, «як їх бачать жінки»;
– якість міської соціальної інфраструктури з точки зору доступності / «дружності» до жінок, дітей, сімї (школи, лікарні, магазини, місця сімейного відпочинку і ін.); гендерно-орієнтоване планування парків та ігрових майданчиків;
– мобільні практики жінок. Їх повсякденні маршрути пов'язані з супроводом дітей в садки, школи, додаткові гуртки і т. Д. При цьому слід зазначити, що більша частина цієї мобільності реалізується за допомогою міського транспорту, піших прогулянок. Важливо при плануванні і реконструкції транспортних систем враховувати гендерні критерії комфортності пішохідного руху.
Рис. 1. «Безпечне місто» у контексті Цілей сталого розвитку:структурно-логічна декомпозиція
У цілому гендерні практики не вимагають створення окремих міських просторів для жінок. Вони є частиною універсального дизайну. Підвищуючи комфортність середовища для жінок, інтереси чоловіків не ущемляються, простір комфортне для жінок - комфортно для всіх.